Ямпільський повіт — адміністративна одиниця Подільської губернії, що існувала у 1795–1923 роках; його центром був Ямпіль. Повіт охоплював частину території колишнього Шаргородського району: до Мурафської волості належали, зокрема, Мурафа й Деребчин, до Пеньківської — Пеньківка (Мурафська) та Копистирин. Наведені нижче переліки волостей, архівних фондів і справ допомагають визначити адміністративну належність поселень та шукати документи про їхніх мешканців.
Figure
Ямпільський повіт і суміжні території на карті Подільської губернії 1835 року. Фрагмент карти Військово-топографічного депо з видання «Атлас Российской Империи, содержащий в себе 51 губернию, 4 области, Царство Польское и Княжество Финляндское». Джерело: Вікісховище. Суспільне надбання; зображення обрізано.
Історія
1795–1804 роки: повітове місто й розміщення установ
За Сіцінським, 1795 року Ямпіль призначили повітовим містом Брацлавського намісництва; після утворення Подільської губернії він став повітовим містом і в її складі. У 1796 році повітові установи перенесли до Цекинівки, але згодом через повені їх повернули до Ямполя. У 1804 році статус Ямполя як повітового міста затвердили. Автор розповідає про перенесення установ, але не про зміну повітового центру. (Приходы и церкви Подольской епархии, с. 1000)
1799 рік: територія та населення
У топографічному описі 1799 року Ямпільський повіт межував на півночі з Вінницьким, на сході — з Брацлавським і Ольгопільським, на півдні — з Молдавією, на заході — з Могилівським повітом. Серед річок, що впадали в Дністер, названо Мурафу, Русаву й Марковку. За описом, навесні Мурафа сягала 6 сажнів завширшки й 2 сажнів завглибшки, а влітку — до 3 сажнів завширшки та від 1 до 2,5 аршина завглибшки. До Мурафи впадали Клекотина, Дерепчинка, Мурашка, Лозова, Возлуи й Буша.
Площа всього повіту, за описом, сягала 389 000 десятин. Число чоловічих душ становило 52 571: 50 489 підданих, 174 циган, 1 830 міщан юдейського закону та 82 міщан християнського закону. (Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти, за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с. ISBN 978-966-924-616-5. С. 153.)
1799 рік: природні умови й повинності у володінні Потоцьких
Узагальнений опис володіння на с. 215, імовірно, стосується всього Мурафського ключа Потоцьких, а не лише Мальовничого. Через володіння протікали Мурафа, її притока Клекотина та безіменні водотоки. У спеку Мурафа мала не більш як 3 сажні завширшки й 1 сажень завглибшки; навесні та під час дощів подекуди розливалася на 5 сажнів і більше, а у вузьких місцях сягала 2 сажнів завглибшки. Через численні греблі судноплавство було неможливим. Береги майже всюди були низькими й земляними.1
Ґрунти на рівнинах і пагорбах описано як глинисті, з невеликою домішкою чорнозему. У лісах росли переважно дуби й берези, а також граби, осокори, клени, осики, вільхи, липи та ясени. Дуби й граби сягали не більш як 6 сажнів, здебільшого були сучкуватими й рідко прямими; берези росли рівніше й досягали 8 сажнів. Для пиття мешканці вживали криничну та джерельну воду, яку опис характеризує як чисту й здорову. Селянські хати стояли нерегулярно, проте на достатній відстані одна від одної.1
Більшість селян відбувала панщину: влітку по 2 дні, взимку — по одному, а за потреби мусила виходити на додаткові роботи. Крім того, піші платили по 3 злотих, «поєдинкові» — по 6, далі суми зростали. Селяни на чинші платили по 8 злотих. Платежі шляхти залежали від кількості займаної землі; крім того, вона працювала на пана 12 днів на рік. Із вуликів віддавали панові кожен десятий, а за нестачі доплачували грошима по 15 грошів.1
1901–1922 роки: свідчення про повітовий центр
У 1901 році Сіцінський зазначав, що Ямпіль іще був повітовим містом. У збірнику НКВС 1922 року Ямпіль також названо центром повіту. Збірник укладено на підставі адміністративних даних за 1919–1921 роки, однак у вступі не вказано, до якого саме року належить запис про центр. (Приходы и церкви Подольской епархии, с. 1000; Сборник губерний, уездов и волостей…, с. 105)
Близько 1800 року — родові списки дворян
Родові списки дворян документують родини, маєтки та урядовців Ямпільського повіту, зокрема пов’язаних із поселеннями сучасної Шаргородщини. Записи тут умовно датовано близько 1800 року; сама справа не має дати, а на обкладинці зазначено лише «не раніше 1800 року».2
- Граф Юзеф Потоцький, син Юзефа, 67 років, названий маршалком Ямпільського повіту й дійсним статським радником. Дружина — Людвіка з князів Любомирських; сини Станіслав — 24 роки й Антоній — 20. Мешкав у Юрківці. Серед його спадкових маєтків названі Пеньківка з 228 душами та Ксьондзівка зі 118; їхні можливі ототожнення з Мурафською Пеньківкою й Вербівкою залишаються непевними, оскільки додаткових означень у цьому записі немає.3
Адміністративний поділ
На 1885 рік
За виданням “Волости и важнейшие селения Евр. России, вып. III” (1885):
- Бабчинецька волость
- Дзигівська волость
- Клембівська волость
- Комаргородська волость
- Краснянська волость
- Мурафська волость
- Пеньківська волость
- Рожнятівська волость
- Тиманівська волость
- Томашпільська волость
- Чернівецька волость
- Ямпільська волость
Виборча комісія 1918 року
За електронним каталогом ЦДАВО, у фонді Ямпільської повітової комісії з виборів до Українських Установчих зборів зберігаються дві справи. Перша містить протоколи засідань Подільської виборчої округи та дільничних комісій повіту за 16 січня — 9 лютого 1918 року (119 аркушів). Друга охоплює журнали повітової комісії, протоколи окружних і дільничних засідань та список особового складу дільничних комісій за 16 січня — 14 березня 1918 року (162 аркуші). Це джерела для дослідження організації виборів і складу комісій; самі каталожні заголовки не встановлюють, де відбулося голосування та якими були його результати. (ЦДАВО, ф. 2183, оп. 1, спр. 1; спр. 2)
Переписи та ревізії
У матеріалах справи ДАВіО-177-1-856 про приписування до шаргородської єврейської громади є назва Чуринин (арк. 545зв, PDF с. 979), яку, можливо, слід пов’язувати з Джурином. Історична спорідненість назв Чурилів і Джурин підтримує таке припущення, але не доводить тотожності саме цього запису. Приписування до кагалу не слід ототожнювати з територіальною належністю поселення до Ямпільського повіту.4
У справі ДАВіО-177-1-856 є іменний список євреїв, які подавали казки до казенної палати індивідуально. Палата розподілила їх між кагалами за згаданим у заголовку указом Сенату від 23 лютого 1819 року. Список має графи для номера сімейства, номера казки, дати її отримання, місцевості, імені, по батькові та прізвища, а також віку чоловіків і жінок. Дата указу не встановлює дати укладання самого списку. (Та сама справа, PDF с. 950)
Позначення справи як матеріалів лише за 1816–1818 роки неповне: остання PDF-сторінка містить додаткову селянську казку від 15 червня 1833 року. Діапазон у таблиці відбиває роки виявлених документів, а не безперервне охоплення всіх років між ними. (Та сама справа, PDF с. 987)
Місцеві відомості та їхні точні локатори наведено у статтях про Шаргород, Івашківці, Копистирин, Шостаківку й Хоменки. На арк. 547 (PDF с. 982) також є підзаголовок Мовчан. Це частковий покажчик згадок, а не повний перелік громад справи; групування записів за кагалом саме по собі не визначає адміністративної належності всіх названих сіл. (ДАВіО, ф. 177, оп. 1, спр. 856, арк. 545зв, 546зв і 547, PDF с. 979, 981 і 982)
| Роки | Архівна справа | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|
| 1816-1833 | ДАВіО-177-1-856 | ВікіДжерела | Ревізькі казки євреїв Ямпільського та Могилівського повітів; серед додаткових документів є казка 1833 року |
Дотичні фонди
| Архів | Номер | Назва | Час | Кількість справ |
|---|---|---|---|---|
| ДАВіО | 474 | Ямпільський повітовий суд | 1794-1872 | 1820 |
| ДАВіО | 477 | Ямпільський земський суд | 1797-1859 | 156 |
| ДАВіО | 800 | Ямпільське духовне правління | 1800-1850 | 14 |
| ДАВіО | 11 | Ямпільське повітове в чиншових справах присутствіє | 1806-1918 | 156 |
| ДАВіО | 483 | Ямпільський межовий апеляційний суд | 1814-1838 | 41 |
| ДАВіО | 726 | Ямпільська повітова ревізька комісія | 1858 | 29 |
| ДАХмО | 797 | Товариш прокурора Кам’янець-Подільського окружного суду по Ямпільській дільниці, м. Ямпіль Ямпільського повіту Подільської губернії | 1880-1915 | 40 |
| ЦДАВО | 3278 | Управління Ямпільського повітового військового начальника, м. Ямпіль Подільської губернії | 1918-1920 | 6 |
| ЦДАВО | 2183 | Ямпільська повітова комісія з виборів до Українських Установчих зборів, м. Ямпіль Подільської губернії | 1918 | 2 |
Дотичні справи
| Час | Архівна справа | Назва | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| 1814 | ДАХмО-315-4-53 | Відомості про церкви та духовенство Ямпільського повіту за 1814 рік | ||
| 1838 | ДАХмО-315-1-7438 | Кліровий розпис | FamilySearch | |
| 1872 | ДАВіО-600-1-1 | Списки рекрутів по Ямпільському повіту | ||
| 1884-1886 | ДАХмО-118-1-119 | Журнали засідань, ухвали сільських зборів селян Ямпільського повіту; їх списки та прохання про видачу хліба в позику | ||
| 1886 | ДАХмО-118-1-121 | Журнали засідань комісії та копії ухвал сільських зборів Ямпільського повіту зі списками селян і проханням їх про видачу хліба в позику | ||
| 1891 | ДАХмО-118-1-127 | Журнали засідань, ухвали сільських зборів зі списками селян Ямпільського та Могилівського повіту та прохання їх про видачу їм хліба в позику | ||
| 1916 | ДАХмО-315-1-9319 | Кліровий розпис | FamilySearch | |
| 1919-1920 | ЦДАВО-1062-1-99 | Відомість про кошти передані департаментом земельним управам та доклад Ямпільської повітової управи про відкриття кредиту |
Footnotes
-
Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 215. ↩ ↩2 ↩3
-
Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 1, обкладинка: без дат, не раніше 1800 року. ↩
-
Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 83, сторінка 82. ↩
-
ДАВіО, ф. 177, оп. 1, спр. 856, арк. 545зв, цифрова копія, PDF с. 979; читання користувача. Можливий зв’язок назв: Вербич С. О. Ойконімія Вінниччини в історико-етимологічному аспекті (фрагмент 2) // Студії з ономастики та етимології. 2014. Київ: Видавничий дім «Кий», 2014. С. 9. ↩
Ямпільський повіт і суміжні території на карті Подільської губернії 1835 року. Фрагмент карти Військово-топографічного депо з видання «Атлас Российской Империи, содержащий в себе 51 губернию, 4 области, Царство Польское и Княжество Финляндское».