Неясність

Ще в середині XIX сторіччя згадуються окремо Новий і Старий Деребчин. Неясно, як вони були розташовані один відносно іншого географічно, але сучасний Деребчин вміщає їх обидва.

Історія

1799

За топографічним описом 1799 року, Деребчин (в описі — Дерепчин) належав таємному радникові й кавалерові графу Теодору Яновичу Потоцькому. Село лежало в долині й частково на схилах по обидва боки річки Дерепчанки, оточене узгір’ями. Тут був невеликий дерев’яний панський будинок з усіма вигодами. Налічувалося 163 двори підданих, 558 душ чоловічої та 560 жіночої статі.1

У селі стояли дві дерев’яні церкви, обидві на честь святого Михаїла Архістратига, переведені з унії до православ’я. Було двоє священників, для яких існували церковні житлові будинки; для церковнослужителів була окрема школа.1

Діяли два панські винокурні заводи: один улітку, другий узимку. Орендар виробляв на них горілку на чотирьох казанах, воду брали з колодязя. Крім того, тимчасовий власник окремо виробляв горілку в невеликій кількості на чотирьох малих казанах. Було три борошняні млини із шістьма поставами; при кожному — просотолочня на чотири ступи. У селі також було дві корчми.1

Близько 1800 року — родові списки дворян

У родових списках дворян Ямпільського повіту згадане поселення Деребчин та наведені нижче родини. Тут записи умовно віднесено до часу близько 1800 року: справа не датована, на обкладинці зазначено лише «не раніше 1800 року». Вік подано на час запису; точного року укладення це датування не встановлює.2

  • Міколай Ободинський, син Теодора, 30 років, одружений з Обертинською; син Міхал — 5 років. Названий племінником у родинній групі Станіслава Ободинського з Рахнів-Лісових; його власне місце проживання — Деребчин.3

1871

У справі Подільської палати цивільного суду про купчу на маєток у Деребчині рукописна заява та копія купчої називають покупця «Аристу Эрнестову сыну Массу» (кадри 3 і 6). Це прямо пов’язує записаного в документі Ариста Масса з деребчинським маєтком; документ не уточнює зв’язку цього маєтку з окремою економією Аристівкою. Читання розходиться з біографією Ернста Маса, яка приписує купівлю маєтку самому Ернсту 1871 року; причину розбіжності не встановлено. (ДАХмО, ф. 196, оп. 9, спр. 1418, група зображень 126661484, кадри 3 і 6; Wolfgang Sartor, “Mahs, Ernst,” Neue Deutsche Biographie online, 01.03.2024)

1885

Колишнє власницьке село Деребчин на безіменній річці. У складі Мурафської волости.

Дворів 256, мешканців 1690.

2 православні церкви, школа, 2 заклади, позначені скороченням «п. д.», кузня, цукрово-буряковий завод.

1901

Деребчин с. – розташоване на схилах двох гір, між котрими протікає річка Деребчинка, що утворюється з джерел в околицях Деребчина. З північно-східного боку села пролягає залізниця; найближча станція “Рахни-Лісові” – за 10 верст; через село від зал. ст. у Могилеві пролягає шосейна та поштова дорога.

У гігієнічному відношенні місцевість можна назвати нездоровою; тут існує цукровий завод, що забруднює воду. Ґрунт майже всюди чорноземний.

Переказ стверджує, ніби поселення це називалося раніше Деревчин, адже заснувалося посеред лісу.

У XVIII ст. Д. належав Потоцьким, потім перейшов Івановським і кн. Вітгенштейн, і нарешті був придбаний бароном Маасом, який налагодив тут зразкове господарство та збудував цукровий завод.

Наразі Д. є великим поселенням, у котрому дві парафії: Соборо-Михайлівська і Чудо-Михайлівська.

Наразі парафіян цієї парафії [Соборо-Михайлівської] 796 чоловіків і 798 ж.; крім них, католиків 800 душ і євреїв 50 душ. Усі, як православні, так і католики, – селяни-малороси.

Парафіяни, крім лічених винятків, займаються землеробством; проте є ковалі, столяри та чоботарі; мають вони заробіток на цукровому заводі.

Число парафіян [Чудо-Михайлівської парафїі] – 719 ч. і 720 ж.. Майже всі мешканці – православні, землероби, крім кількох осіб.

1918

У списку землевласників Ямпільського повіту, які мали понад 50 десятин землі, надісланому 1918 року повітовою народною управою до Подільського відділу Державного земельного банку, для Деребчина Мурафської волості зазначені Масси Архист і Єлисавета.4

1925

У довіднику Населені місця Поділля (1925) Деребчин — село у складі Деребчинської сільради Мурафського району за районуванням 1923 року. Зазначено 891 господарство і 2338 мешканців; переважаюча національність — українці. Серед установ названі дві трудові школи, школа фабрично-заводського учнівства, сільбудинок, два лікнепи, театр, бібліотека, лікарня та злучний пункт. Торговим пунктом тяжіння була Нова Мурафа. (Населені місця Поділля (1925), таблиця Мурафського району, друк. с. 230–232)

1926

Переписний список окремо називає Аристівку (у виданні — «Аристовка») і Володимирку (у виданні — «Владимировка») серед пунктів Деребчинської сільради Мурафського району. Це підтверджує їхнє адміністративне групування у переписному зрізі 1926 року, але саме по собі не встановлює точного розташування цих пунктів відносно села Деребчин. (Територія та населення Могилів-Подільської округи (1927), друк. с. 10, 36)

1945

У травні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали дев’ять дітей, – орденом “Материнська слава” I ступеня:

  • Коцюбу Ганну Калинівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали вісім дітей, – орденом “Материнська слава” II ступеня:

  • Ковальчук Дарію Андріївну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Вайчук Уляну Карпівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району. Матерів, які народили та виховали сім дітей, – орденом “Материнська слава” III ступеня:
  • Дзяловську Домну Андріївну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Новицьку Надію Степанівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Рудик Гафію Онуфріївну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Стопу Ганну Іванівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали шість дітей, – “Медаллю материнства” I ступеня:

  • Бабик Марфу Максимівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Костогриз Юзефу Іванівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Новицьку Ганну Юзефівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Самик Ярину Макарівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали п’ять дітей, – “Медаллю материнства” II ступеня:

  • Бойко Ярину Павлівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Байдацьку Віру Михайлівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Гоменюк Оксану Миколаївну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Гавриш Надію Степанівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Дзись Марію Федорівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Драгомирецьку Настасію Іллівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Дзись Пелагію Калинівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Козьмирчук Веклу Іванівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Коцюбу Зосю Григорівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Крочок Пелагію Прохорівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Кулик Юзефу Якубівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Липко Феонію Іванівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Мазур Тетяну Панасівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Сауляк Марію Дмитрівну—колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Стегалюк Парасковію Адамівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.
  • Стопу Настасію Олексіївну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

У липні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали сім дітей, – орденом “Материнська слава” III ступеня:

  • Дзись Ганну Миколаївну — колгоспницю села Деребчин Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали шість дітей, – “Медаллю материнства” I ступеня:

  • Оліх Ганну Касьянівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали п’ять дітей, – “Медаллю материнства” II ступеня:

  • Килимчук Настасію Петрівну — колгоспницю села Деребчин, Шаргородського району.

Реєстратори

Переписи та ревізії

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1902ДАВіО-298-1-18Посімейний список. Недоступна через дуст ☠️

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосилання
1834-1836ДАХмО-196-1-1077За проханням поміщика Леона Подоського — про видачу йому свідоцтва на маєтність його, селища Деребчина та ДжугаструFamilySearch
1836-1838ДАХмО-196-1-1279Справа щодо прохання поміщиці Павліни Івановської врожденої Подоської про здійснення купчої на село Деребчин і про видачу свідоцтваFamilySearch
1846-1850ДАВіО-474-4-14Справа про звинувачення селянина с. Деребчина Салюка Петра в нападі на дім поміщиці Іванковської та підпалі її гумна
1862ДАВіО-298-1-4Статутна грамота села Деребчина поміщиці принцеси Марії Николаївни Гогенлоге Шилініфірет
1863-1866ДАВіО-474-1-984Справа про звинувачення волосного старшини Якубчука Миколи та сільського старости Погорецького Янка в побитті селян с. Деребчина
1864ДАХмО-197-1-2344Провадження Подільської палати кримінального суту щодо звинувачення Стефана Смичковського в подачі скарги від імені селян с. Деребчин на зміщення з посад волосного старшини та писаря за жорстоке поводження з селянамиFamilySearch
1871ДАВіО-474-1-796Справа про встановлення земельних меж у с. Деребчині поміщика Гонілога
1871ДАХмО-196-9-1418Справа Подільської палати цивільного суду про здійснення купчої грамоти на с Деребчин Марії Гогенлоге на користь Аріста МассаFamilySearch
1881ДАВіО-794-1-1Опис Деребчинського цукрового завода, що належить барону Масу А.А.
1884-1885ДАХмО-281-1-1169Справа про звинувачення міщанина села Деребчина Недзвецького Л. у зґвалтуванні селянки Гульки Х.FamilySearch
1888ДАХмО-281-1-2414Справа про звинувачення селянина села Деребчина Мазура Ю. в зґвалтуванні селянки Смолякової Я.FamilySearch
1892ДАХмО-281-1-3455Справа про вбивство мешканця с. Деребчина Ямпільського п. Вишневського А. Йосипом Врублевським і про самогубство останньогоFamilySearch
1896ДАХмО-281-1-4877Справа про звинувачення селянина с Деребчина Ямпільського п. Жоги В. у зґвалтуванні селянки Стягалюкової М.FamilySearch
1897ЦДІАК-442-847-223Прохання селянина с. Деребчина Ямпільського п. Подільської губ. Антонюка Н. щодо заборони його тітці, Розмисловській Ю., продати її власну землю селянину Снігуру К.
1897ЦДІАК-442-847-58Справа про розгляд прохання селян с. Деребчина Ямпільського п. Подільської губ. Коцюби І., Печинського А. і Капітонського В. про відмову селянам Герасимовичу, Мяльковському та ін. у видачі дозволу на купівлю лугової землі в поміщика Масса.
1900ДАХмО-281-1-6586Справа про звинувачення селянина с. Деребчина, Ямпільського п., Липки Т. у зґвалтуванні селянки Чайки Ф.FamilySearch
1909ДАВіО-65-2-83Справа жмеринського нотаріуса Григорія Львовича Щабельського про здійснення духовного заповіту, за яким селянин Печинський Н.І. заповідає сину Печинському М.Н. і дочці Трейбач П.Н. рухоме та нерухоме майно при с. Деребчині, Ямпільського повіту, Подільської губ.FamilySearch
1911ДАВіО-65-2-835Справа жмеринського нотаріуса Григорія Львовича Щабельського про здійснення купчої грамоти на продаж селянкою Наталією Іванівною Тростогановою – селянинові Данилу Леонтійовичу Ковальчуку нерухомості при с. Деребчині Ямпільського повіту Подільської губ.FamilySearch
1911ДАВіО-65-2-869Справа жмеринського нотаріуса Григорія Львовича Щабельського про здійснення купчої грамоти на продаж селянином Стефаном Давидовичем Якубчаком – селянці Анні Давидівні Ратушняковій нерухомості в с. Деребчині, Ямпільського повіту, Подільської губ.FamilySearch
1911ДАВіО-65-2-892Справа жмеринського нотаріуса Григорія Львовича Щабельського про здійснення купчої грамоти на продаж селянкою Оленою Семенівною Козій – селянинові Северину Павловичу Цихановському нерухомості в с. Деребчині, Ямпільського повіту, Подільської губ.FamilySearch
1912ДАВіО-65-2-987Справа жмеринського нотаріуса Григорія Львовича Щабельського про здійснення купчої грамоти на продаж селянином Домініком Івановичем Погорецьким – селянину Йосипу Івановичу Мазуру 900 кв. саж. землі в с. Деребчині, Ямпільського повіту, Подільської губ.FamilySearch
1918ДАВіО-66-2-33Справа жмеринського нотаріуса К.І. Котека про здійснення духовного заповіту, за яким селянин Данило Іванович Рудик заповідає рухоме й нерухоме майно дружині Рудик Є.Г. у с. Деребчин, Ямпільського повіту.FamilySearch

Footnotes

  1. Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 225, опис села Дерепчин; у примітці редактора ототожнено з Деребчином Шаргородського району. ↩ ↩2 ↩3

  2. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 1, обкладинка: без дат, не раніше 1800 року. ↩

  3. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 82, сторінка 81. ↩

  4. ДАХмО, ф. 234, оп. 1, спр. 841, «Списки землевласників за повітами губернії (Ямпільський і Брацлавський повіти)», записи про Деребчин. Супровідний лист агрономічного відділу Ямпільської повітової народної управи № 7031, 1918 р. (день — 18, місяць не встановлений); вхідна позначка № 11516 від 13 грудня 1918 р. Лист надісланий у відповідь на звернення банку від 17 жовтня 1918 р. № 1206. ↩