Історія

За топографічним описом 1799 року Слобода-Мурафська лежала на косогорі на лівому березі Мурафи та правому березі річки Клекотини, була оточена косогорами й межувала з містечком Мурафою. У примітці до видання 2017 року редактор Ю. В. Легун зазначає, що поселення нині перебуває в межах Клекотини; на карті 1825 року воно позначене як Слобода Мураховська, а на триверстовій карті 1868 року — Слобода Новомурафська.1

Власниками опис називає Яна та Щизерцького Потоцьких. Ю. В. Легун пояснює у примітці, що Мурафський ключ належав Йоахіму Каролю Потоцькому до його смерті 1791 року, а його доньки-спадкоємиці були одружені з братами Петром і Яном Потоцькими. На думку редактора, незвичне написання імен і множина прізвища, ймовірно, позначають цих двох зятів.1

У слободі стояла стара дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, переведена з унії до православ’я. На Мурафі працювали два борошняні млини, кожен із трьома поставами; при одному були просотолочня та ступи для биття вовни. Також були корчма й при ній єврейські винокурні, описані разом із Новою Мурафою. Селянські будинки стояли нерегулярно, але на значній відстані один від одного; деякі піддані мали плодові сади. Опис обліковує 9 шляхетських дворів із 20 особами чоловічої та 18 жіночої статі й 128 дворів підданих із 306 особами чоловічої та 311 жіночої статі.1

У 1957 році, згідно з Рішенням виконкому Вінницької обласної ради від 6.7.1957 «Про уточнення обліку населених пунктів», до Слободо-Мурафської сільради приєднали селище радгоспу Мурафа.

1904 — дворянське землеволодіння

Список дворян-землевласників Ямпільського повіту за 1904 рік містить такі відомості про землеволодіння при поселенні Слобода-Мурафська:

Олександр Олександрович Рам зазначений із маєтком при Слободі-Новомурафській площею 1450 десятин 700 сажнів.2

1925

У довіднику Населені місця Поділля (1925) Слобода Новомурафська — село у складі Слобідської сільради Мурафського району за районуванням 1923 року. Зазначено 528 господарств і 2062 мешканців; переважаюча національність — українці. Серед установ названі трудова школа й лікнеп. Торговим пунктом тяжіння була Мурафа. (Населені місця Поділля (1925), таблиця Мурафського району, друк. с. 230–232)

Реєстратори

Переписи та ревізії

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1902ДАВіО-298-1-22ДАВіО - SynologyПосімейний список

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосиланняПримітка
1834-1840ДАХмО-196-1-1078Справа поміщика Карла Дзеконського та сестри його — про видачу свідоцтва про маєтність Слободи Мурафівської й КлекотиниFamilySearch
1845-1846ДАВіО-474-1-609Справа про надання прав на володіння Мурафівською слободою графині Дзедущицькій, губернському секретарю Пржездецькому
1846ДАХмО-315-1-1295Рапорт священника м. Старої Мурафи Ямпільського повіту Гавриловича, про перехід мешканців його парафії з православного віросповідання в католицизмFamilySearch
1860ДАХмО-196-5-2Про зрубування Сульжинським лісу, що виріс на церковній луці Мурафської Успенської церкви.FamilySearch
1863-1867ДАХмО-196-6д-58Про зрубування колишнім адміністратором Сульжинським церковного лісу в с. Слободі Мурафовській. Частина 1FamilySearch
1864ДАВіО-474-3-128Справа про зрубування лісу парафіяльної церкви управителем сл. Ново-Мурафської Сульжинським
1865-1875ДАХмО-315-1-1640Справа про перехід селянки м. Мурафи Ямпільського повіту Зелінської М.П. з православного віросповідання в католицизм.FamilySearchЧорноострів, Браїлів, Шпиків
1902ЦДІАК-442-732-562Прохання селянина с. Слободи Ямпільського повіту А.І. Заграя про дозвіл придбати 4 дес. землі в Ямпільському повіті

Footnotes

  1. Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 214; також примітки редактора. ↩ ↩2 ↩3

  2. Іменний список дворян Ямпільського повіту за 1904 рік. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 660, кадр 8, стор. 5зв, запис №36. ↩