Генеалогія Шаргородщини

Брацлавське намісництво

3 хв читання

Брацлавське намісництво було відкрите 20 лютого 1796 року й існувало до 30 квітня 1797 року; до його відкриття діяла Брацлавська губернія.1 Сенатський акт від 22 травня 1795 року (2 червня за григоріанським календарем) визначав склад адміністративної одиниці й перелічував округи. Інший акт того самого дня називав її Брацлавською губернією та визначав Брацлав губернським містом.

Figure

Карта Брацлавського намісництва з атласу Російської імперії 1796 року, карта № 47. Цифрова копія Російської державної бібліотеки; джерело — Вікісховище. Суспільне надбання (Public Domain Mark 1.0).

Акт про призначення центру підтверджує статус Брацлава як адміністративного центру в 1795 році, але не встановлює, коли саме він набув цього статусу в 1793–1794 роках.2

Історія

У перші роки після Другого поділу Речі Посполитої, від березня 1793 до лютого 1796 року, терени Поділля перебували у складі Ізяславської та Брацлавської губерній.1

Намісництво постало внаслідок Другого поділу Польщі. 12 грудня 1796 року (23 грудня за григоріанським календарем) Павло I указом «О новом разделении Государства на Губернии» постановив утворити з приєднаних польських земель Подільську й Волинську губернії та відокремити частину округів для Київської губернії. Указ не містить окремого припису про ліквідацію намісництва, а його шостий пункт не називає округів, переданих кожній губернії. Розподіл конкретизувала затверджена доповідь Сенату від 29 серпня 1797 року (див. нижче).3

Адміністративний поділ

Сенатський акт від 22 травня 1795 року перелічує 13 округів: (ПСЗРИ, зібр. 1, т. 23, № 17 334, с. 700–701)

  • Бершадський округ
  • Брацлавський округ (поселення Брацлав)
  • Вінницький округ
  • Гайсинський округ
  • Липовецький округ
  • Літинський округ
  • Махнівський округ
  • Могилівський округ
  • П’ятигірський округ
  • Сквирський округ
  • Тульчинський округ
  • Хмільницький округ
  • Ямпільський округ

У затвердженій 29 серпня 1797 року доповіді Сенату про призначення меж губерній назви округів із переліку 1795 року наведено вже як назви повітів. За цією доповіддю:

  • до Київської губернії відійшли Махнівський, Сквирський, Липовецький і П’ятигірський повіти;
  • до Подільської — Хмільницький, Літинський, Вінницький, Брацлавський, Гайсинський, Тульчинський, Бершадський, Ямпільський і Могилівський.

Отже, назви всіх 13 округів із переліку 1795 року повторюються в документі 1797 року як назви повітів. Це узгоджує два переліки, але акти не встановлюють тотожності меж цих одиниць. (ПСЗРИ, зібр. 1, т. 24, № 18 117, с. 706–709; ПСЗРИ, зібр. 1, т. 23, № 17 334, с. 700–701)

Footnotes

  1. Легун Ю. В. Генеалогія селян Подільської губернії: джерела. Монографія. Вінниця: О. Власюк, 2005. 516 с. ISBN 966-8413-74-1. С. 13. Щодо початкового устрою автор посилається на указ генералу Кречетникову «Про розпорядження в польських областях, зайнятих російськими військами» від 8 грудня 1792 року: Полное собрание законов Российской Империи, т. XXIII, № 17090. Щодо указу від 12 грудня 1796 року автор посилається на: Петренко О. С. Брацлавське намісництво. Вінниця, 2001. С. 15. ↩ ↩2

  2. Полное собрание законов Российской Империи, зібр. 1, т. 23, № 17 334, с. 700–701; № 17 336, с. 701–702. ↩

  3. Полное собрание законов Российской Империи, зібр. 1, т. 24, № 17 634, с. 229–230 (с. 230). ↩

Вигляд графа

Зворотні посилання