Генеалогія Шаргородщини

Пеньківка (Мурафська)

7 хв читання

Історія

Центр Пеньківської волості.

1799

За топографічним описом 1799 року Пеньківка лежала на рівному місці, оточеному значним листяним лісом. Річки в селі не було, лише невелике болото. У примітках до видання опису 2017 року його редактор Юрій Легун зазначає, що саме звідси починається Клекотинка, а на триверстовій карті 1868 року село позначене як Мурафська Пеньківка.1

Власниками в описі названі Ян і Щизерцький Потоцькі. Юрій Легун пояснює, що Мурафський ключ належав Йоахіму Каролю Потоцькому до його смерті 1791 року, а його доньки-спадкоємиці були одружені з братами Петром і Яном Потоцькими. Незвичну особову назву та множину прізвища в описі редактор тлумачить як можливу згадку саме цих двох зятів Йоахіма Потоцького.1

У селі налічувалося 62 двори підданих, 241 чоловіча та 254 жіночі душі. Були невеликий дерев’яний панський будинок із господарськими приміщеннями й невелика дерев’яна корчма. Панська винокурня мала чотири прості казани; дрова брали з власних лісів, воду — з криниць. За тиждень з усіх казанів робили вісім спусків.1

Близько 1800 року — родові списки дворян

У родових списках дворян Ямпільського повіту згадане поселення Пеньківка та наведені нижче родини. Тут записи умовно віднесено до часу близько 1800 року: справа не датована, на обкладинці зазначено лише «не раніше 1800 року». Вік подано на час запису; точного року укладення це датування не встановлює.2

  • Можливо, до Пеньківки належать записи Пйотра Бараницького, сина Теодора, 36 років, та Яна Бадоського, сина Станіслава, 28 років: місце назване Пеньківкою без уточнювального означення, тому остаточне ототожнення не встановлене. Пйотр одружений із Настасією Будовською (читання прізвища непевне); сини Міхал — 18 років, Теодор — 15, Габріель — 8, Базилій — 3. Ян одружений із Марією; дочка Тереса — 4 роки. Означення дружини Яна «працьовита» не прийняте за прізвище.3

  • Можливо, тут проживав Францішек Чеховський, син Павела, 28 років, неодружений, записаний на чинші в Пеньківці без уточнювального означення. Самої назви недостатньо для остаточного ототожнення поселення.4

  • Юзеф Янішевський, син Олексія, 30 років, одружений із Катажиною Станковською; діти Міколай — 1 рік, Текля — 2. Місце назване Мурафською Пеньківкою Ямпільського повіту.5

  • Войцех Лесьоський, син Міхала, 40 років, одружений із Марією Міловицькою; діти Юзеф — 15 років, Ілля — 1, дочки Марія — 5, Анна — 4. Місце назване Мурафською Пеньківкою.6

  • Стефан Міловецький, син Никодима, 50 років, неодружений, мешкав на чинші в Мурафській Пеньківці. Його рідний брат Шимон — 15 років; його проживання там само виводиться з родинного групування, шлюбного стану не зазначено.7

  • Можливо, цього села стосується запис про 228 спадково належних душ у Пеньківці серед маєтків графа Юзефа Потоцького, сина Юзефа, 67 років. Сам запис не уточнює, яка саме Пеньківка мається на увазі. Потоцький був одружений із Людвікою з князів Любомирських; сини Станіслав — 24 роки й Антоній — 20. Його місцем проживання названо Юрківку; зазначені уряди дійсного статського радника і маршалка Ямпільського повіту.8

1885

Географічний словник зараховує Пеньківку до старомурафського маєткового ключа. Довідник того самого року називає Мурафську Пеньківку колишнім власницьким селом. Яких саме земель села могла стосуватися конфіскація старомурафського маєтку, невідомо.910

"Волости и важнейшие селения Евр. России, вып. III" (1885) – № 1507

Колишнє власницьке село Мурафська Пеньківка.

Дворів 149, мешканців 1077.

Волосне правління, православна церква, цегляний завод, винокурня. За 6 верст – вапняний завод.

1897

За виданням Дворянский адрес-календарь на 1897 год тут проживали такі дворяни:

  • Сабанский, Марцел. Герон.

1901

" Приходы и церкви Подольской епархии (1901)"

Пеньківка-Мурафська с. – розташоване в улоговині. Ріки немає, а є лише кілька брудних ставків, води мало, але рослинності чимало. Ґрунт глинистий.

Кажуть, ніби назву свою село отримало від пеньків зрубаного лісу, котрий оточував його з усіх боків. Спершу, за переказами, це було старообрядницьке поселення, в котрому була й особлива молитовня, розібрана в 70-х роках; чимало речей з цієї молитовні передані в тутешню церкву. Тут же колись був і монастир старообрядницький; на його місці нині невелика водойма. Перекази свідчать, ніби коли монастир, за розпорядженням влади, закрили, то старообрядці все майно втопили у криниці. Тепер старообрядців не більше 10 родин.

Колись, у XVIII сторіччі, Пеньківка була значним поселенням, на що вказує старий, достатньо обширний цвинтар.

Число парафіян 851 ч.ст. і 848 ж.ст..

1904 — дворянське землеволодіння

Список дворян-землевласників Ямпільського повіту за 1904 рік містить такі відомості про землеволодіння при поселенні Пеньківка:

Адам Марцелійович Собанський зазначений із маєтком при Пеньківці площею 1399 десятин 1903 сажні. У списку назву подано як Пеньківка-Мукарівська.11

1925

У довіднику Населені місця Поділля (1925) Пеньківка Мурафська — село у складі Пеньківської сільради Мурафського району за районуванням 1923 року. Зазначено 665 господарств і 2404 мешканців; переважаюча національність — українці. Серед установ названі трудова школа, лікнеп і сільбудинок. Торговим пунктом тяжіння була Мурафа. (Населені місця Поділля (1925), таблиця Мурафського району, друк. с. 230–232)

1945

У травні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали сім дітей, – орденом “Материнська слава” III ступеня:

  • Базилюк Калияну Микитівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Чемерук Марію Федорівну — домашню господарку села Пеньківка, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали шість дітей, – “Медаллю материнства” I ступеня:

  • Алексеєву Гафію Овдіївну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Базилюк Франку Яковлівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.Лихолат Оксану Федорівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Рожко Веклу Никандрівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Шимкову Альбину Миколаївну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району,

Матерів, які народили та виховали п’ять дітей, – “Медаллю материнства” II ступеня:

  • Кульчевич Ганну Яковлівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Кочурівську Марію Захарівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Любуню Дарію Антонівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Лежух Устину Ничипорівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.
  • Патій Варвару Антонівну — колгоспницю села Пеньківка, Шаргородського району.

Реєстратори

Переписи та ревізії

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1858-1864ДАВіО-364-1-24Ревізькі казки
1874ДАВіО-364-1-79ВікіДжерелаПідшивка, посімейні списки. Див. 11
1908ДАВіО-364-1-104ВікіДжерелаКнига особових рахунків

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосиланняПримітка
1818-1852ДАВіО-474-1-805Справа щодо позову дворянина Радзієвського до Гнатовського Антона за маєток у с. Пеньківка
1840-1846ЦДІАК-442-1-3134Справа по рапорту Ямпільського земського суду про звільнення селян с. Копестирино, Пасинок, Тарасівки, Пентківки та Єфимівки Ямпільського п. Подільської губ. від поповнення запасних хлібних магазинів і сплати податків у зв’язку з повним знищенням у цих селах градом і бурею озимого та ярого хліба.
1850-1868ДАВіО-474-1-645Справа про звинувачення поміщиків Ко?цького, Жабоклицького у відторгненні церковних земель с. Пеньківка
1852-1853ДАХмО-196-1-4468Про продаж підполковницею Розою, з Клопотовських Скалоновою, дворянину Йосифу Шмидту частини села Пеньковки. Містить ревізькі казки частин села Пеньковки Вінницького повітуFamilySearch
1866ДАВіО-11-4-42Плани земельних ділянок по с. Пеньківка, Пеньківської волості за 1866 р.
1900ДАВіО-364-1-129Платіжний зошит і прибутково-витратна книга с. Пеньківки
1901ДАВіО-364-1-131Платіжний зошит і прибутково-витратна книга с. Пеньківки
1908ДАВіО-364-1-104Книга особових рахунків с. Пеньківки

Див. також

Footnotes

  1. Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 211. ↩ ↩2 ↩3

  2. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 1, обкладинка: без дат, не раніше 1800 року. ↩

  3. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 7, сторінка 6. ↩

  4. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 18, сторінка 17. ↩

  5. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 39, сторінка 38. ↩

  6. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 56, сторінка 55. ↩

  7. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 70, сторінка 69. ↩

  8. Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 83, сторінка 82. ↩

  9. «Morachwa» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. VI. Варшава, 1885. За передруком Марціна Коваля «Murafa - Kościół pod wezwaniem Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny», 25 серпня 2022 р., абзац про власників і склад ключа після розповіді про ярмарки. ↩

  10. Центральний статистичний комітет. Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск III: Губернии Малороссийские и Юго-Западные. Санкт-Петербург, 1885. № 1507, Мурафська Пеньківка. ↩

  11. Іменний список дворян Ямпільського повіту за 1904 рік. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 660, кадр 8, стор. 5зв, запис №43. ↩

Вигляд графа

Зворотні посилання