Плебанівська волость — адміністративна одиниця Могилівського повіту, засвідчена в матеріалах призовного районування 1873 року. Вона охоплювала поселення на території колишнього Шаргородського району, зокрема Плебанівку. Зіставлення їхньої належності в різні роки допомагає визначати, серед документів яких волосних установ шукати відомості про мешканців.
Адміністративний поділ
1873 рік
У справі про призовні дільниці Могилівського повіту Плебанівську волость віднесено до третьої дільниці з пунктом у Шаргороді. У списку поселень призовних дільниць під заголовком Плебанівської волості наведено чотири села:
- село Плебанівка
- село Носиківка
- село Калинівка
- село Козлівка
Цей список засвідчує склад, наведений для призовного районування, але не доводить повноти адміністративного складу волості (ДАХмО, ф. 121, оп. 1, спр. 553 — справа про призовні дільниці Могилівського повіту, арк. 43, 49–51).
Історія
1885 рік — поселення у складі Шаргородської волості
У виданні Волости и важнейшие селения Европейской России (1885) усі чотири поселення з наведеного вище списку Плебанівської волості записано під рубрикою Шаргородської волості: Калинівку — № 1059, Козлівку — № 1060, Носиківку — № 1062, Плебанівку — № 1063. Рубрика містить 11 записів, № 1056–1066. Це засвідчує їхнє адміністративне групування в довіднику 1885 року, але не встановлює дати чи юридичного акта переходу цих поселень до Шаргородської волості. Перелік найважливіших поселень також не слід вважати вичерпним списком її складу (вип. III, друк. с. 275).
1885–1922 роки — пізніші адміністративні переліки
У переліку волостей Могилівського повіту за станами 1885 року та в переліку місць волосних правлінь 1913 року Плебанівської волості немає (1885, друк. с. 285; 1913, друк. с. 162). Разом із належністю всіх чотирьох відомих поселень до Шаргородської волості за довідником 1885 року це дає підстави вважати, що Плебанівська волость, імовірно, на той час уже припинила існування й не існувала як окрема одиниця у пізніших згаданих переліках. Це висновок зі зіставлення джерел; точної дати та юридичної підстави припинення вони не встановлюють (1885; 1913).
Збірник НКВС за 1922 рік укладено з використанням даних за 1919 та 1920–1921 роки. У переліку Могилівського повіту наведено 11 волостей, але Плебанівської серед них немає (друк. с. 105). Це узгоджується з імовірним припиненням волості ще до появи довідника 1885 року, хоча не датує його (НКВС, Сборник губерний, уездов и волостей (1922), друк. с. 105).
1923 рік — нова районна мережа
Постанова Президії ВУЦВК від 7 березня встановила нову районну мережу Поділля. У Могилівській окрузі вона називає, зокрема, Шаргородський і Джуринський райони, але не датує припинення Плебанівської волості й не визначає правонаступництва її поселень (розд. IV, пп. 6, 12; постанова № 311).
Точна дата припинення Плебанівської волості залишається невстановленою; саму реформу 1923 року не можна вважати свідченням її існування до цього часу.
1925 рік — сільради чотирьох поселень
Довідник Населені місця Поділля (1925) наводить усі чотири поселення зі списку Плебанівської волості 1873 року в Шаргородському районі: Калинівку — у Калинівській сільраді (рядок 110501), Козлівку — у Козлівській (110601), Носиківку, названу Насиківкою, — у Насиківській (110801), Плебанівку — у Плебанівській (110901). Назви рад подано за районуванням 1923 року (друк. с. 244, 246).
Основу довідника становлять описи районів на 1 січня 1924 року; список опрацьовано в адміністративних межах на 1 січня 1925 року. Він установлює післяреформену належність цих сіл, але не є індивідуальним актом їх передачі саме 1923 року й не доводить безперервності волосної належності у 1917–1923 роках (передмова, с. V–IX).