Вінницька округа — адміністративно-територіальна одиниця 1923–1930 років із центром у Вінниці. (Енциклопедія історії України, т. 1 (2003), стаття Я. Верменич) Для дослідження території Шаргородського району в межах до реформи 2020 року вона важлива через Краснянський і Жмеринський райони, а від реорганізації 1930 року — також через приєднані землі Могилівської та частини Тульчинської округ.
Figure
Карта Вінницької округи М. Силищенського з першого видання «Большая советская энциклопедия»; в описі файлу датована 1927 роком. Джерело: Вікісховище. Суспільне надбання. Обрізано до верхньої карти, без карти Волинської округи й нижньої частини спільної легенди.
Історія
1925: зміна районного складу
Дві постанови червня 1925 року змінили склад округи. Постанова від 3 червня приєднала до неї Дашівський і Ситковецький райони розформованої Гайсинської округи з указаними в акті винятками та розформувала Юзвинський район, розподіливши його територію між районами Вінницької округи. Постанова від 17 червня передала до Вінницької округи Липовецький та Іллінецький райони Бердичівської округи, для Іллінецького — з винятками; натомість Уланівський район, також із винятками, передала Бердичівській окрузі. Терешпільський, Малокутищанський і Ободнянський райони розформували. Ці зміни пояснюють відмінність між переліками 1923 і 1925 років. (Постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 та 17 червня 1925 року в офіційному довіднику, с. 15–16, пп. 1(в), 6; с. 24–28, пп. 16, 23–24, 27, 30)
1926: центр округи
У статистичному описі 1926 року місто Вінницю подано окремо від районів у таблиці «Райони та окрцентр» (друк. с. 2). Це датоване свідчення про центр округи; воно не встановлює тривалості цього статусу. (Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Вінницька округа (1926), с. 2)
1930: реорганізація і ліквідація округи
Постановою від 13 червня 1930 року до Вінницької округи приєднували територію Могилівської округи й десять районів розформованої Тульчинської округи: Шпиківський, Брацлавський, Томашпільський, Вапнярський, Тростянецький, М’ястківський, Крижопільський, Ободівський, Піщанський і Чечельницький. Постанову належало повністю запровадити до 1 липня 1930 року. (постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 «Про реорганізацію округ УСРР», пп. 1–3, 5)
З 15 вересня 1930 року окружний поділ УСРР скасували. Вінницю виокремили як адміністративно-господарську одиницю, безпосередньо підпорядковану центрові; Вінницький район повністю передали міській раді й ліквідували, а Джуринський і Старо-Мурафський райони ліквідували, включивши їхні території до Шаргородського району. У додатку до постанови нові райони згруповано за колишніми округами; до Вінницької групи віднесено 34 райони. (постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління», розд. I, пп. 1–2, 3(5); додаток, п. 6)
Адміністративний поділ
1923: склад за постановою ВУЦВК
Постанова від 7 березня 1923 року визначила для Вінницької округи 18 районів: Терешпільський, Уланівський, Мало-Кутищанський, Калинівський, Пиківський, Хмільницький, Літинський, Юзвінський, Вінницький, Прилуцький, Вахнівський, Ободнянський, Вороновицький, Тиврівський, Жмеринський, Межирівський, Краснянський і Немирівський. Краснянський район утворювали з частин Краснянської, Пеньківської, Гніванської та Рахно-Лісівської волостей, із центром у Красному. (Постанова ВУЦВК № 311, розд. I, пп. 1–18)
1925: склад на 1 жовтня
Довідник за даними на 1 жовтня 1925 року подає 17 районів: Вахнівський, Вінницький, Вороновицький, Дашівський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Краснянський, Липовецький, Літинський, Межирівський, Немирівський, Пиківський, Прилуцький, Ситковецький, Тиврівський і Хмільницький. Це окремий датований зріз; його не слід вважати незмінним складом округи впродовж 1923–1930 років. (Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. при 3-х ступневій системі врядування, 1925, таблиця «5. Вінницька округа», PDF-стор. 37)
1925: поселення Шаргородщини в довіднику
У «Населених місцях Поділля» Лопатинці записано в Лопатинецькій сільраді Краснянського району — це конкретний приклад належності поселення майбутнього Шаргородського району до Вінницької округи. Таблиця має графу про сільради за районуванням 1923 року, але видання спирається на опис районів на 1 січня 1924 року з подальшими уточненнями. Тому запис не є окремим актом передання села саме 1923 року. Докладніший перелік наведено у статті про Краснянський район. (Населені місця Поділля, 1925, с. V–IX, 34, рядок 060301)
1930: райони по колишній окрузі після реформи
Додаток до постанови від 2 вересня 1930 року називає 34 райони по колишній Вінницькій окрузі: Жмеринський, Калинівський, Літинський, Могилівський, Хмільницький, Шаргородський, Ямпільський, Бабчинецький, Барський, Брацлавський, Вапнярський, Вороновицький, Дашівський, Лінецький (Іллінецький), Копайгородський, Крижопільський, Липовецький, Лучинецький, М’ястківський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Ободівський, Піщанський, Ситковецький, Тиврівський, Станіславчицький, Томашпільський, Тростянецький, Турбівський, Чернівецький, Чечельницький, Ялтушківський, Яришівський і Шпиківський. Цей перелік описує мережу, встановлену з 15 вересня після скасування окружного поділу; він не є складом округи до червневого розширення. Назви подано з урахуванням паралельного переліку в офіційному довіднику 1930 року, де деякі написання відрізняються від додатка. (Постанова № 225, додаток, п. 6; Нові адміністративні райони УСРР, 1930, с. III–IV, 36, рядки 58–91)
Статистичний довідник 1930 року використовує й давніші показники, зокрема дані перепису 1926 року, перераховані для пізнішої районної мережі. Їх не можна використовувати як доказ того, що всі перелічені райони входили до Вінницької округи вже 1926 року. Датовані переліки також не встановлюють незмінності меж кожного району між наведеними зрізами. (Нові адміністративні райони УСРР, 1930, передмова, с. III–IV)