Шпиківський район

Figure

Шпиків та сусідні районні центри на фрагменті «Адміністраційної карти Української Соціялістичної Радянської Республіки»: адміністративний поділ на 1 жовтня 1925 року, видання НКВС УСРР, 1926. Джерело: Wikimedia Commons, скан AMY, 2017; суспільне надбання. Зображення обрізано.

Історія

Шпиківський район утворений у складі Тульчинської округи за постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року (розд. V, п. 2), з частин Шпиківської, Печарської, Рахно-Лісівської та Мурафської волостей, з центром у містечку Шпикові. На час утворення округу включили до Подільської губернії (Ярослава Верменич, «Тульчинська округа», перші речення статті, Енциклопедія історії України, т. 10, 2013).

3 лютого 1931 року Шпиківський район розформували, а його територію в цілому приєднали до Брацлавського району (постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про реорганізацію районів УСРР», розд. I, пп. 1, 2(14); текст постанови).

Район відновили у складі Вінницької області постановою Президії ВУЦВК від 14 червня 1933 року «Про утворення Шпиківського та Ситковецького районів на території Вінницької області». До нього включили 21 сільраду, вилучивши їх із Брацлавського району: Велико-Вулизьку, Мало-Вулизьку, Даньківську, Жабокрицьку, Зведенівську, Кичменську, Лука-Жабокрицьку, Левковецьку, Петрашівську, Печерську, Попелівську, Рахнянську, Сильницьку, Слідянську, Стоянську, Стрільницьку, Торківську, Шпиківську-українську, Шпиківську-єврейську, Юліямпільську та Юрківську (Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1933, № 27, ст. 351, п. 2, с. 5; цифрова копія, PDF-с. 631). Назви сільрад наведено за постановою. Цей перелік встановлює склад району на рівні сільрад, але не перелічує всі поселення всередині кожної з них і сам по собі не доводить тотожності меж району до ліквідації та після відновлення.

30 грудня 1962 року указом про укрупнення сільських районів Шпиківський район ліквідували: селище міського типу Шпиків і сільради району включили до укрупненого Тульчинського району (п. 12; текст указу; Відомості Верховної Ради УРСР, 1963, № 2, с. 32–53). Указ не перелічує ці сільради поіменно.

Поселення за районуванням 1923 року

Довідник «Населені місця Поділля» (1925) подає чотири сільради Шпиківського району, до яких належали Попелівка, Зведенівка, Рахни-Лісові, Стрільники, Юліямпіль і Кічмань (нині Ярове). Нижче наведено склад цих рад: шість сіл, зокрема Кічмань (Чернече) в одній раді з Юліямполем, а також радянське господарство, лісові сторожки та залізничні споруди (довідник, с. 390, 392).

Сільрада	Села	Інші обліковані пункти ради	Сторінка довідника
Попелівська	Попелівка, Зведенівка	Лісова сторожка в урочищі Головчин	390
Рахно-Лісівська	Рахни-Лісові	Радянське господарство Рахно-Лісівський; залізнична казарма і будка при позначенні «320 в. П.З.З.»; залізничні будки при позначеннях «321 в. П.З.З.», «324 в. П.З.З.» і «326 в. П.З.З.»	390
Стрільникська	Стрільники	Лісова сторожка в урочищі Стрільники	390
Юл’ямпільська	Юліямпіль, Кічмань (Чернече; нині Ярове)		392

Кічмань перейменували на Ярове 7 червня 1946 року; тоді село ще належало до Шпиківського району (указ, розділ «Шпиківський район»). У переліку ЦВК за 2002 рік Ярове вже зазначене в Юліямпільській сільраді Шаргородського району (округ № 18, рядок села Ярове).

Назви сільрад у таблиці збережено за довідником. Його графа сільрад стосується районування 1923 року, проте основу видання становить опис районів на 1 січня 1924 року з подальшими доповненнями, а список складено в адміністративних межах губернії на 1 січня 1925 року. Тому наведений перелік не встановлює окремо належності кожного пункту саме на день утворення району 7 березня 1923 року («Населені місця Поділля», передмова, с. V–VII, IX; цифрова копія).

Документи окупаційної районної управи

За Анотованим реєстром описів ДАВіО (2012), фонд Р-1417 охоплює 597 справ за 1941–1944 роки у восьми описах. Для пошуку мешканців Шпиківського району, зокрема його сіл, які пізніше належали до Шаргородського району, корисні такі групи документів:

• опис 1 — списки платників податків і загиблих солдатів окупаційної армії;
• опис 3 — списки спеціалістів, школярів, пенсіонерів; заяви про працевлаштування, пропуски й податкові пільги; відомості про зарплати та пайки;
• опис 5 — відомості про медичні й санітарні огляди школярів і працівників;
• опис 7 — списки платників податків та особові рахунки працівників.

Описи 2, 4, 6 і 8 висвітлюють тваринництво, постачання, фінанси, листування та вивезення продукції до Румунії. Це характеристика за анотаціями, яка не встановлює наявності конкретної людини чи села в окремій справі (реєстр, с. 64–66, ф. Р-1417).

Фонд також включено до переліку ДАВіО про виявлений у справах дуст станом на 1 листопада 2019 року. Наведені там 597 справ — обсяг фонду; перелік не називає конкретних уражених справ і не визначає чинного порядку доступу (перелік, PDF-с. 14).

Дотичні фонди

Архів	Номер	Назва	Час	Кількість справ	Примітка
ДАВіО	Р2236	Шпиківська районна судово-земельна комісія	1919-1929	394
ДАВіО	Р2232	Виконавчий комітет Шпиківської районної Ради депутатів трудящих	1923-1962	953
ДАВіО	Р2406	Управління Шпиківської районної робітничо-селянської міліції	1923-1929	16
ДАВіО	Р2036	Шпиківський районний комітет незаможних селян	1924-1929	119
ДАВіО	Р2259	Шпиківський районний комітет Всесоюзної професійної спілки сільськогосподарських і лісових робітників	1924	5
ДАВіО	Р3607	Шпиківський районний комітет Всесоюзної професійної спілки працівників освіти	1925	2
ДАВіО	Р5380	Шпиківська районна інспекція з сільського господарства виконавчого комітету Шаргородської районної Ради депутатів трудящих	1936-1953	191
ДАВіО	Р1417	Шпиківська районна управа (періоду німецько-фашистської окупації)	1941-1944	597	Недоступний через дуст ☠️
ДАВіО	Р4328	Шпиківська районна спілка споживчих товариств, сільські споживчі товариства Шпиківського району (о.а.ф.)	1944-1954	69
ДАВіО	Р5651	Інспектура державної статистики Шпиківського району	1944-1962	133
	Р5653	Фінансовий відділ виконавчого комітету Шпиківської районної Ради депутатів трудящих	1944-1962	111