Генеалогія Шаргородщини

Семенівка (Джуринська)

4 хв читання

Історія

1799

За топографічним описом 1799 року, Семенівка лежала на схилах біля річки, названої в описі Дерепчинкою: у селі вона зникала під землею, а потім знову виходила на поверхню. З одного боку село оточував дрібний ліс, з інших — поля на схилах. У примітці до видання Ю. В. Легун уточнює, що Семенівка розташована на безіменній правій притоці Деребчинки, тоді як сама Деребчинка, права притока Сухої завдовжки 22 км, протікає через Стрільники, Деребчин і Джурин.1

Власниками села опис називає Яна та Щизерцького Потоцьких. За приміткою Ю. В. Легуна, Мурафський ключ належав Йоахіму Каролю Потоцькому до його смерті 1791 року; його доньки й спадкоємиці були одружені з братами Петром і Яном Потоцькими. Редактор припускає, що в описі йдеться саме про цих двох зятів Йоахіма Потоцького. У Семенівці було 28 дворів підданих, 106 осіб чоловічої та 100 — жіночої статі.1

При невеликій дерев’яній корчмі діяла єврейська винокурня, де орендар виробляв горілку у двох казанах. Воду брали з криниці, дрова — з панських лісів.1

Після 1831 року

Ревізька казка 1834 року, ймовірно, стосується Семенівки. У покажчику назву села передано непевно, але заголовок справи зараховує його до конфіскованого старомурафського маєтку. Семенівку також названо серед сіл цього маєтку в опублікованому заголовку справи 1842 року.23

Географічний словник 1885 року зараховує Семенівку до старомурафського маєткового ключа.4 Ймовірно, у січні 1845 року село вже було під казенним управлінням. За заголовком архівної справи, Подільська палата державних маєтностей тоді листувалася щодо припинення оренди села дворянином Калинським і переведення селян на оброк. Коли село перейшло під казенне управління і чи запровадили оброк, заголовок не уточнює.5

Ймовірно, після 1831 року церкву Святого Димитрія закрили, а Семенівку приєднали до Михайлівської парафії. Точні дати невідомі.6

1901

" Приходы и церкви Подольской епархии (1901)"

До цієї парафії [церкви Чуда св. Архістратига Михаїла в Михайлівці] зараховане сільце Семенівка, котре має, завдяки землевласнику барону Маасу, свою церкву, споруджену на пам’ять про 900-річчя хрещення Русі.

1925

У довіднику Населені місця Поділля (1925) Семенівка — село у складі Михайлівської сільради Мурафського району за районуванням 1923 року. Зазначено 200 господарств і 736 мешканців; переважаюча національність — українці. Серед установ названі трудова школа й лікнеп. Торговим пунктом тяжіння була Мурафа. (Населені місця Поділля (1925), таблиця Мурафського району, друк. с. 230–232)

1945

У липні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали шість дітей, – “Медаллю материнства” I ступеня:

  • Мельник Франю Михайлівну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали п’ять дітей, – “Медаллю материнства” II ступеня:

  • Мороз Ганну Федорівну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.

У вересні 1945 року нагороджено матерів, які народили та виховали сім дітей, – орденом “Материнська слава” III ступеня:

  • Кардаш Ягу Антонівну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.

Матерів, які народили та виховали п’ять дітей, – “Медаллю материнства” II ступеня:

  • Гурмач Варвару Володимирівну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.
  • Осадчук Євдокію Леонтіївну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.
  • Пясту Ганну Гельківну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.
  • Сторож Марію Яковлівну — колгоспницю села Семенівка, Шаргородського району.

Реєстратори

Переписи та ревізії

РокиАрхівна справаПосиланняПримітка
1834ДАХмО-226-80-867Ревізька казка селян. Імовірно, Семенівка.

Дотичні справи

ЧасАрхівна справаНазваПосиланняПримітка
1831-1832ЦДІАК-1123-1-10Справа про обвинувачення поміщика З. Добка, його синів Костянтина й Ореста та поміщика К. Лещинського в участі в польському повстанніМожливий зв’язок через старомурафський маєток Добка.
1842-1844ЦДІАК-442-1-4430Справа про вбивство сина селянина м. Мурафи Ямпільського п. Подільської губ. Блажкова Г. селянином Орловської губ. Головою Т., що служив по найму в адміністратора маєтку в с. Семенівці та Михайлівці Ямпільського п.
1890-1891ЦДІАК-442-840-168Справа про виселення селянина Кордаша Л. з с. Семенівки Ямпільського п. Подільської губ. за висловлювання проти православ’я та поширення ідей католицизму.

Footnotes

  1. Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 210, зокрема примітки редактора про власників і річку. ↩ ↩2 ↩3

  2. Електронний покажчик справ Подільської казенної палати, ДАХмО, ф. 226, оп. 80, запис № 867, 1834 р. Відомості за заголовком справи. ↩

  3. «Польское восстание 1830-1831 (Польша (Polska))», допис від 23 червня 2021 р., 14:51, перелік справ РДІА, ф. 1152, запис про старомурафський маєток Сигізмунда Добека, 1842 р. ↩

  4. «Morachwa» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. VI. Варшава, 1885. За передруком Марціна Коваля «Murafa - Kościół pod wezwaniem Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny», 25 серпня 2022 р., абзац про власників і склад ключа після розповіді про ярмарки. ↩

  5. «Мурафская волость», розділ про ЦДІАК, запис ф. 442, оп. 326, спр. 15, 12–19 січня 1845 р. Відомості за опублікованим заголовком справи. ↩

  6. Зведений каталог метричних книг ДАХмО, запис «Свято-Дмитрівська церква, с. Семенівка Ямпільського пов. Мурафської вол.», пункт 9. Останні наведені в наданому витягу сповідальні відомості церкви датовані 1831 роком; це є підставою для припущення про пізніше закриття, але не встановлює його дати. Належність до Михайлівської парафії зазначена в наведеному вище уривку з «Приходы и церкви Подольской епархии» (1901). ↩

Вигляд графа

Зворотні посилання