Історія
Мурафа, за переказами, була прикордонним містечком і утворювалася двома укріпленнями, сліди котрих видно досі. Стара Мурафа була козацьким укріпленням,.. Від цих укріплень простягалися передмістя: від козацького – те, котре нині зветься Травною, простягалося від лісу Довжецького та закінчувалося монастирем,..
1799 рік — топографічний опис
За топографічним описом 1799 року, Травна лежала на косогорі обабіч безіменного струмка. З одного боку поселення оточувала річка Мурафа, з решти — поля на косогорах. Тут були невеликий дерев’яний панський будинок, будинок економа та невелика дерев’яна корчма; забудова була не надто регулярною. Обліковано 35 дворів підданих, 96 чоловіків і 103 жінки.1
Власниками названі Ян і Щизерцький Потоцькі. У примітці Юрій Легун пояснює, що Мурафський ключ належав Йоахіму Каролю Потоцькому до його смерті 1791 року, а його доньки-спадкоємиці були одружені з братами Петром і Яном Потоцькими. Редактор припускає, що незвична форма імені та множина прізвища в описі означають саме цих двох зятів Йоахіма Потоцького.1
Панська броварня виробляла щотижня не більш як 20 бочок пива місткістю по 25 гарнців. Ячмінний солод готували у власній солодовні, дрова брали зі своїх лісів, воду — з криниці. Худобу тримали в невеликій кількості, лише для потреб власного господарства.1
Старомурафський маєтковий ключ
На пошкодженій обкладинці ревізької казки 1834 року серед передмість читається назва Травна. Заголовок усередині справи відносить Стару Мурафу до конфіскованого старомурафського маєтку. Зіставлення цих записів вказує, що Травну обліковували разом зі Старою Мурафою. Межі земель Травної, охоплених конфіскацією, залишаються невідомими.2
Географічний словник 1885 року також називає Травну передмістям Старої Мурафи та зараховує її до старомурафського маєткового ключа.3
1925
У довіднику Населені місця Поділля (1925) Травна — село у складі Мурафської сільради Мурафського району за районуванням 1923 року. Зазначено 294 господарства і 1108 мешканців; переважаюча національність — українці. З установ зазначено лікнеп. Торговим пунктом тяжіння була Мурафа. (Населені місця Поділля (1925), таблиця Мурафського району, друк. с. 230–232)
1957
У 1957 році, згідно з Рішенням виконкому Вінницької обласної ради від 6.7.1957 «Про уточнення обліку населених пунктів», Травну приєднали до села Жданового.
Реєстратори
- православним – імовірно, в Старій Мурафі Церква Воздвиження Хреста Господнього
- католикам – у Мурафі Костел Непорочного зачаття Пресвятої діви Марії
Переписи та ревізії
| Роки | Архівна справа | Посилання | Примітка | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| 1902 | ДАВіО-298-1-24 | Посімейний список | Недоступна через дуст ☠️ |
Footnotes
-
Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 208; у примітці редактора Травну визначено як поселення нині в межах села Мурафи. ↩ ↩2 ↩3
-
ДАХмО, ф. 226, оп. 80, спр. 864, ревізька казка Старої Мурафи, 1834 р., PDF-сторінка 2, пошкоджена обкладинка, і PDF-сторінка 3, заголовок над переліком дворових. Читання користувача. ↩
-
«Morachwa» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. VI. Варшава, 1885. За передруком Марціна Коваля «Murafa - Kościół pod wezwaniem Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny», 25 серпня 2022 р., початковий абзац і абзац про склад ключа після розповіді про ярмарки. ↩