Історія
1799 рік — топографічний опис
За топографічним описом 1799 року, Довжок лежав на косогорах на правому березі Мурафи, оточений полями й невеликим ліском з одного боку. У селі були дерев’яний панський будинок із малим садом та невеликий будинок економа з господарськими прибудовами.1
Власниками названі Ян і Щизярцький Потоцькі. У примітці Юрій Легун зазначає, що ця особова назва в тексті переважно має форму «Яна і Щизерцького Потоцьких», і припускає, що йдеться про братів Петра та Яна Потоцьких — зятів Йоахіма Кароля Потоцького. За тією ж приміткою, Мурафський ключ належав Йоахіму Каролю до його смерті 1791 року, а його доньки-спадкоємиці були одружені з цими братами.1
Працювали два борошняні млини: один на три постави, другий — на два; також були просотолочня й окремий постав для пеклювання борошна. Чиншова шляхта мала 10 дворів, у яких обліковано 20 чоловіків і 25 жінок; піддані — 55 дворів, 99 чоловіків і 96 жінок.1
Близько 1800 року — родові списки дворян
У родових списках дворян Ямпільського повіту згадане поселення Довжок та наведені нижче родини. Тут записи умовно віднесено до часу близько 1800 року: справа не датована, на обкладинці зазначено лише «не раніше 1800 року». Вік подано на час запису; точного року укладення це датування не встановлює.2
- Ймовірно, у Довжку мешкали на чинші Анджей, син Яна, 50 років, та Якуб, син Яна, 40 років, названі в родинній групі Міхала Хмелевського з Рекечинців. Анджей одружений із Зелінською; сини Анджей — 16 років, Вавжинець — 30, дочки Маріелла — 18, Магдалена — 15, Маріанна — 12. Якуб одружений із Порзуською (читання непевне); діти Маріанна — 12 і Анна — 5. Точний ступінь споріднення з Міхалом у прочитаному означенні нерозв’язаний; проживання Якуба там само — висновок із групування записів.3
Інші історичні відомості
Ревізька казка 1834 року, ймовірно, стосується Довжка. У покажчику назва села передана непевно, а заголовок справи пов’язує його конфіскацію із Сигізмундом Добеком. Довжок також названо серед сіл його старомурафського маєтку в опублікованому заголовку справи 1842 року.45
Географічний словник 1885 року зараховує Довжок до старомурафського маєткового ключа, а довідник того самого року нижче фіксує його як колишнє державне село. Коли й на яких підставах землі Довжка перейшли до казни, ці джерела не уточнюють.6
У списку землевласників Ямпільського повіту, які мали понад 50 десятин землі, надісланому 1918 року повітовою народною управою до Подільського відділу Державного земельного банку, для Довжка Мурафської волості зазначені дві державні лісові дачі: Должанська та Семенівська-Ст. Міхайлівська.7
"Волости и важнейшие селения Евр. России, вып. III" (1885) — с. 283, № 1498
Колишнє державне село Довжок на річці Мурафі. У складі Мурафської волости.
Дворів 140, мешканців 923.
Православна церква, школа, заклад, позначений скороченням «п. д.», 2 водні млини.
Довжок с. – розташоване на берегах річки Мурафи. Найближча зал. ст. “Ярошенка” за 13 верст. Ґрунт чорноземний.
На місці села був колись хутор, відданий якомусь поміщику за борг, від чого й село, кажуть, отримало свою назву. На початку XVIII сторіччя хутір розрісся, і власник з гр. Потоцьких облаштував церкву в 1745 р., утворив окрему парафію.
Число мешканців – 1065 душ обох статей. Населення – селяни-землероби.
1927: картки рад і делегати районного з’їзду
У картках ДАВіО-Р2217-6-103 для Довжка індекс зазначає такі ролі й імена. Скорочені назви ролей розгорнуто українською, написання імен збережено за індексом. Для делегатів назву сільради подано за полем «Атрибути». Номер після імені — сторінка індексу, не аркуш справи; індекс не підтверджує фактичного результату голосування чи подальшого перебування на посаді (картки справи, Google Photos).
Посади й кандидатури в картках
| Роль у картці | Особи й локатори |
|---|---|
| Голова ревізійної комісії | Ванькевіч Міхайло Хведорів (індексна стор. 14) |
| Член ревізійної комісії | Копайгородський Іван Микитів (індексна стор. 20); Чайковський Антін Іванів (індексна стор. 23) |
| Кандидат до ревізійної комісії | Приянчук Келина Давидова (індексна стор. 57) |
| Кандидат до ради | Гуцол Варвара Івановна (індексна стор. 84); Басюк Трифон Андреїв (індексна стор. 108); Шпак Іван Аників (індексна стор. 121); Копайгородський Матей Тодосів (індексна стор. 124); Басюк Ганна Міхайлівна (індексна стор. 126); Антонюк Карпо Демидів (індексна стор. 143) |
| Член ради | Савуляк Петро Яковлів (індексна стор. 157); Манзюк Назар Іванів (індексна стор. 162); Юзьків Тодир Яковлів (індексна стор. 211); Байдацький Казімір Августів (індексна стор. 213); Гуцол Лукаш Андреїв (індексна стор. 274); Шимків Гнат Тихонів (індексна стор. 301); Копайгородський Гнат Савів (індексна стор. 311); Курцаба Федора Левкова (індексна стор. 314); Балуник Максим Ананів (індексна стор. 315); Свідніцький Болеслав Міхайлів (індексна стор. 322); Корчевський Левко Антонів (індексна стор. 373); Вятровська Петрунеля Павлова (індексна стор. 394); Тхір Палашка Яковлівна (індексна стор. 405); Басюк Омельян Ісаків (індексна стор. 406); Слободянюк Казімір Петрів (індексна стор. 420) |
| Голова ради | Басюк Артем Трофимів (індексна стор. 260) |
Делегати
| Роль | Сільрада, зазначена в індексі | Особа й локатор |
|---|---|---|
| Делегат | сільрада с. Довжку | Свідніцький Болеслав Міхайлів (індексна стор. 473) |
| Делегат | сільрада с. Довжку | Копайгородський Іван Микитів (індексна стор. 477) |
| Делегат | Довжанська сільрада | Вятрівська Петрунеля Павлова (індексна стор. 484) |
Реєстратори
- православним – Церква Преображення Господнього
- католикам – у Мурафі Костел Непорочного зачаття Пресвятої діви Марії
Переписи та ревізії
| Роки | Архівна справа | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|
| 1834 | ДАХмО-226-80-866 | Ревізька казка селян. Імовірно, Довжок. |
Дотичні справи
| Час | Архівна справа | Назва | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| 1831-1832 | ЦДІАК-1123-1-10 | Справа про обвинувачення поміщика З. Добка, його синів Костянтина й Ореста та поміщика К. Лещинського в участі в польському повстанні | Можливий зв’язок через старомурафський маєток Добка. | |
| 1927 | ДАВіО-Р2217-6-91 | Список осіб, позбавлених виборчих прав, по Джуринському району | Google Photos | За покажчиком змісту розділи починаються на с. 33 і 35. |
Footnotes
-
Топографічний опис Подільської губернії 1799 р. Вінницький, Ямпільський, Брацлавський повіти / за ред. Ю. В. Легуна. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 396 с., іл. ISBN 978-966-924-616-5. С. 208. ↩ ↩2 ↩3
-
Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 1, обкладинка: без дат, не раніше 1800 року. ↩
-
Родові списки дворян Ямпільського повіту. ДАХмО, ф. 230, оп. 1, спр. 656, кадр 18, сторінка 17. ↩
-
Електронний покажчик справ Подільської казенної палати, ДАХмО, ф. 226, оп. 80, запис № 866, 1834 р. Відомості за заголовком справи. ↩
-
«Польское восстание 1830-1831 (Польша (Polska))», допис від 23 червня 2021 р., 14:51, перелік справ РДІА, ф. 1152, запис про старомурафський маєток Сигізмунда Добека, 1842 р. ↩
-
«Morachwa» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. VI. Варшава, 1885. За передруком Марціна Коваля «Murafa - Kościół pod wezwaniem Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny», 25 серпня 2022 р., абзац про власників і склад ключа після розповіді про ярмарки. ↩
-
ДАХмО, ф. 234, оп. 1, спр. 841, «Списки землевласників за повітами губернії (Ямпільський і Брацлавський повіти)», записи про Должок. Супровідний лист агрономічного відділу Ямпільської повітової народної управи № 7031, 1918 р. (день — 18, місяць не встановлений); вхідна позначка № 11516 від 13 грудня 1918 р. Лист надісланий у відповідь на звернення банку від 17 жовтня 1918 р. № 1206. ↩