Історія
На 1850 рік у Калинівці було державних селян: 263 чоловіки, 272 жінки (ДАВіО-177-1-1182а).
За виданням “Волости и важнейшие селения Евр. России, вып. III” (1885) – № 1059:
Колишнє державне село на річці Тепличці.
Дворів 126, мешканців 724.
Православна церква, ярмарка.
За виданням “Приходы и церкви Подольской епархии (1901)”:
Калинівка с. – розташоване на плоскогір’ї, біля незначного струмка, який колись у селі був загачений.
Зі причтовою садибою межує ліс, що належить Шаргородському монастирю; тут же за селом є невеликий так званий Калинівський став зі млином, що також є власністю Шаргородського монастиря.
Місцевість здорова; ґрунт – суглинисто-піщаний.
Тут, у Калинівці, здавна був православний монастир, котрий під час воєн XVII ст. перестав існувати. У 1718 році власник Шаргорода Александр Конецпольський відновив монастир і ввів до нього базиліан. У 1748 р. бализіанський монастир був переведений Станіславом Любомирським до Шаргорода.
Після приєднання Поділля до Росії та перетворенням Шаргородського базиліанського монастиря на православний, К. була подарована Шаргородському православному монастирю, а 1842 р. надійшла до сфери Палати державної власності.
Нині населення К. складається суто зі православних селян-малоросів, числом 447 ч. і 426 ж., котрі займаються землеробством, а також ремеслами: ткацьким, теслярським, столярним, чобітним і кушнірським; чимало селян прямує на заробітки до Бессарабської губ. або сусідніх економій.
Реєстратори
- православним – Церква Святого Онуфрія
- католикам – у Шаргороді Костел Святого Флоріана
Переписи та ревізії
| Роки | Архівна справа | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|
| 1811 | ДАВіО-177-1-1097 | Сергій Фазульянов - Google Drive | Ревізька казка, духовні селяни |
| 1834 | ДАВіО-177-1-1150 | Сергій Фазульянов - Google Drive | Підшивка, див. 12. Ревізька казка, селяни |
Дотичні справи
| Час | Архівна справа | Назва | Посилання | Примітка |
|---|---|---|---|---|
| 1853 | ЦДІАК-442-1-11163 | Справа про випадання граду в сс. Плебанівці та Калинівці Могилівського п. і с. Супруньківцях Ушицького п. Подільської губ. та надання допомоги селянам, що постраждали від нього. |